30 липня у ЗДО №3 «Теремок» були проведені профілактичні заходи «ОБЕРЕЖНО: ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ»
Сьогодні цілий день запланований в рамках безпеки життєдіяльності. З дітьми старшого віку вихователі провели інтегровані заняття: «Обережно:незнайомці», з дітьми молодшого віку проведене заняття «Свої та чужі», обіграні моделювання ситуацій «Чужий дзвонить в двері», проведені спостереження за незнайомими перехожими біля дитячого садка.
А для вихователів проведена профілактична година «Людина не товар!». А батькам роздані буклети з інформацією з даної проблеми, та телефонами служб, куди можна звернутись в разі виникнення небезпеки.
У цьому нам допоміг Центр соціальних служб для дітей, сім”ї та молоді Ковельської міської ради, зокрема директор Інна Третяк. Вихователь-методист ЗДО №3 Олена Грицюк відвідала захід, якій Інна Третяк проводила в центрі міста спільно з Ковельською поліцією та центром безоплатної вторинної правової допомоги.
Далі ви можете ознайомитись з матеріалам, які ми використовували для організації заходів.
Щороку, починаючи з 2014 року, 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення поінформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.
Україна є країною походження, транзиту і призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми.
Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення МОМ, понад 110 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну одним з найбільших "постачальників" підневільної робочої сили в Європі.
Програма протидії торгівлі людьми МОМ в Україні розпочаласвою роботу в 1998 році на основі стратегії, спрямованої на допомогу Уряду України та громадськості у зусиллях протидії торгівлі людьми та забезпечення доступу до допомоги та правосуддя для постраждалих. МОМ застосовує системний підхід до вирішення проблеми торгівлі людьми та проводить роботу у чотирьох взаємопов’язаних напрямах.
Поняття «торгівля людьми» складається з трьох основних груп елементів:
· а) злочинні дії – вербування, перевезення, передача, приховування або одержання людей;
· в) способи впливу – погроза силою або її застосування, інші форми примусу, викрадення, обман, шахрайство, зловживання владою чи уразливим станом, підкуп особи, яка контролює іншу особу;
· с) ціль – експлуатація. Отже, злочин «торгівля людьми» становить комбінацію будь-якої із злочинних дій (а), будь-якого із способів впливу (в) і цілі експлуатації (с).
Вирізняють внутрішню торгівлю людьми, що відбувається в межах однієї країни, та зовнішню – з переміщенням через державний кордон. Під час розгляду зовнішньої торгівлі людьми до уваги беруть країни походження (ті, з яких вивозять осіб), країни транзиту (ті, через яких здійснюється переміщення осіб) та країни призначення (ті, в яких відбувається експлуатація особи) торгівлі.
Серед причин, пов'язаних з «людським фактором»:
· ! складні стосунки в сім’ї (відсутність або недостатність батьківської опіки над дітьми, девіантна поведінка батьків – вживання алкоголю, наркотиків або кримінальна діяльність, насильство в сім’ї, авторитарна поведінка батьків, що провокує протест, жорстоке поводження, очікування фінансової допомоги від одного з членів сім’ї, порушення емоційних контактів між членами родини);
· ! низький рівень освіти, слабкі професійні навички;
· ! психологічні та поведінкові (несформованість позитивного образу «Я», зависока або занизька самооцінка, відсутність системи цінностей, амбіційність, бажання зробити запаморочливу кар'єру, швидко без зайвих зусиль заробити великі гроші, жага до «красивого життя», надмірна схильність до ризикованої поведінки, зайва довірливість);
· ! особливості психофізіологічного та соціального розвитку сучасних підлітків (підвищена пізнавальна активність, жага до подорожування, пізнання нового, незнайомого, екстремального; пришвидшене дорослішання, примірювання на себе стереотипів дорослої поведінки; бажання бути матеріально незалежними від батьків);
· ! інформаційні (поверхові уявлення про легкість життя в західних країнах, необізнаність щодо існування проблеми, реклама сексу тощо).
Аналізуючи причини торгівлі людьми, можна переконатися, що «в основі проблеми лежить широкий спектр взаємопов’язаних факторів. Такі фактори, як бідність, дискримінація за статевою ознакою або відсутність можливостей для працевлаштування, узяті окремо, зовсімне обов’язково стають причиною торгівлі людьми; підвищений ризик для окремих категорій громадян статижертвами торгівлі людьми зумовлює, найімовірніше, комбінація багатьох факторів.
Нормативні-правові документи щодо протидії торгівлі людьми в Україні
1 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"
2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми"
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року"
4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року”
5. Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми
Попередження та запобігання
Держава та громадські організації приділяє особливу увагу запобіганню торгівлі людьми у співпраці з державними установами в галузі соціальної політики та освіти, правоохоронними органами, іншими міжнародними організаціями, а також мережею організацій громадянського суспільства по всій території України. Робота спрямована на населення в цілому, окремі групи ризику, молодь, невстановлених постраждалих, а також державних і неурядових спеціалістів, які могли бути в контакті з (потенційним) постраждалими за допомогою цілеспрямованих інформаційних кампаній, Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми і консультації мігрантів (на яку надійшло близько 80000 запитів з 2006 року), правозахисних тренінгів, розробки навчальних матеріалів для середньої загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладів та інших різноманітних інноваційних методів.
**********************************
************переглянули фільм ************
****************************************
***********************************
Захист та реінтеграція
- В Україні громадські організації почали надавати допомогу українцям, які постраждали від торгівлі людьми, у 2000 році. По всій території Україні, за період з січня 2000 року до квітня 2011 року громадські організації надали комплексну допомогу з реінтеграції більш ніж 7500 постраждалим від торгівлі людьми, яка, залежно від індивідуальних потреб кожного бенефіціара, включала юридичні консультації та його представництво у кримінальному та цивільному суді; медичну та психологічну допомогу, забезпечення притулку, професійну підготовку, програми надання невеликих грантів для підтримки тих постраждалих від торгівлі людьми, які прагнуть започаткувати власний бізнес, та інші форми допомоги. З 2002 року працює Медичний реабілітаційний центр у м.Києві, єдиний у своєму роді в Україні, де повне медичне обслуговування та психологічна допомога надаються безкоштовно на безпечній та конфіденційній основі. З 2002 по 2010рік, понад 1700 постраждалих скористалися послугами Центру.
- Серед основних досягнень – виявлення та реінтеграція більш ніж 7500 постраждалих від торгівлі людьми, зокрема лікування 1700 постраждалих від торгівлі людьми у Реабілітаційному центрі, в результаті чого понад 90% постраждалих успішно влаштувалися на роботу, стали підприємцями або зараховані до навчального закладу. Крім того, більш ніж 210 постраждалих від торгівлі людьми скористалися Програмою з розвитку мікропідприємств, в рамках якої було створено 157 малих підприємств і близько 300 нових робочих місць.
- На сьогодні в Україні створено нормативно-правові засади з метою ефективної протидії торгівлі людьми в Україні та захисту постраждалих, надання статусу потерпілих.
Причини відїзду за кордон?
Дані досліджень, експертні оцінки, інтерв'ю з жінками показують, що на першому місці серед причин, які вимушують їх до виїзду за кордон, є складний економічний стан, практична неможливість отримати гідну роботу в Україні. Вони погоджуються на роботу, яка не відповідає рівню їх освіти і кваліфікації. Зростає кількість сімей, де жінка - головна годувальниця.
За даними ООН, щорічно близько 4 мільйонів чоловік відправляються за кордон на заробітки.
Дослідження, які проводилися в Україні Міжнародною організацією по міграції, показали, що виїжджають в основному жінки 15- 29 років з середньою неповною освітою або професійною освітою, в основному з невеликих міст України. Хоча відомі випадки і про неповнолітніх, і навіть 50-річних.
Що є основними елементами в акті торгівлі?
- насильство
- боргова кабала
- експлуатація ради корисливої мети, для якої обман, насильство або боргова кабала застосовуються.
Використовуючи складну економічну ситуацію в країні, високий рівень безробіття і правову недосконалість захисту громадян молодої держави, нечисті на руки ділки організували кримінальний бізнес - запрошення українців на роботу за кордон, де вони опиняються в жорсткій експлуатації, заробляючи мізерні гроші собі і тисячі для організаторів цього бізнесу. Жінок експлуатують як домогосподарок, шваль і так далі Але, окрім звичайної експлуатації, жінки стикаються ще з однієїю формою - примусовою проституцією.
Торгівля людьми по прибутковості займає третє місце після торгівлі зброєю і наркотиками. У всьому світі щорічно купується і продається близько 1 мільйона жінок.
Шляхи повернення додому?
Існує три шляхи повернення з рабства: подзвонити додому, в посольство або консульство, або в організацію «Ла Жнива».
У 1997 році на території України був створений Міжнародний правозахисний центр «Ла Страда» в перекладі з італійського - «дорога». Ця організація допомагає повернутися на батьківщину тим, хто потрапив в біду. З 1 листопада 2002 року Міжнародний центр «Ла Страда - Україна» упровадив загальнонаціональну «гарячу лінію» в цілях запобігання торгівлі людьми. Всі, хто по яких-небудь причинах їде за кордон, може отримати достовірну інформацію кваліфікованих фахівців по телефону 8-800-500-22-50. Всі дзвінки по Україні безкоштовні.
Форми торгівлі дітьми
Діти можуть продаватися за межі країни, а можуть переміщуватись у межах країни. Продаж у межах країни - менш поширене явище, ніж продаж за кордон. Але якщо таке трапляється, то це, як правило, переміщення із сільської місцевості до промислових міст або міст туристичного спрямування чи місць поблизу великих будівництв, зупинок вантажівок, портів та військових баз.
Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях –– це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності та подальша експлуатація (примушування до заняття проституцією, використання у порнобізнесі, залучення у злочинну діяльність тощо)).
За оцінками ООН близько 1 млн. дітей у світі починають свій шлях на міжнародному ринку сексуальних послуг. Організована злочинність займається цим бізнесом через його прибутковість і практично безкарність.
Останнім часом прослідковується така тенденція: вік дітей, що стають жертвами торгівлі людьми і використовуються в порнобізнесі, постійно зменшується. Дитяча порнографія омолоджується, стає все більш жорстокою і витонченою. Часто зустрічаються випадки і сцени сексуального характеру і насильства з дітьми 3-5-річного віку, а іноді і над немовлятами. Найчастіше торгівля дітьми здійснюється з метою подальшого їх залучення і використання у виробництві порнографічних матеріалів.
Як правило, дитяча порнографія виготовляється для жителів індустріально розвинутих країн ( Нідерланди, Бельгія, Австрія, Німеччина, Швейцарія, США, Італія, Ізраїль, Греція, Туреччина ), а об’єктами сексуального домагання стають діти з країн, що характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку ( Китай, Таїланд, Росія, Україна, країни Балтії та Східної Європи ). У мережі Інтернет розповсюджується до 75% усієї дитячої порнопродукції.
Також дітей, особливо викрадених, використовують як донорів для трансплантації тканин і органів тощо.
За деякими даними продаж немовлят іноземцям –– справа надзвичайно прибуткова, кожна дитина обходилась іноземцям від 20 до 50 тис. доларів США (враховуючи “заробітну плату” всіх учасників).
Захист дітей.
Конвенція ООН про права дитини визначає дитину як особу "віком до 18 років чи старшу відповідно до закону, прийнятого в країні". Згідно із цією Конвенцією, яку підписала 191 держава світу і яка набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року, кожна дитина має право на захист від усіх видів економічної та сексуальної експлуатації, насилля (статті 19,32,34,35 та 36). Усі держави повинні захищати дітей від будь-яких форм експлуатації і розбещення, торгівлі та контрабанди їх у будь-яких цілях і в будь-якій формі. Важливим кроком стала ратифікація Українською державою у жовтні 2000 року Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 182 "Про найгірші форми дитячої праці". Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії був ратифікований Україною у квітні 2003 року.
Діти, що потерпіли від торгівлі людьми, у більшості випадків позбавлені свободи пересування, можливості спілкуватися з іншими й контактів із близькими. Шляхи звільнення дітей відрізняються залежно від того, потерпіли вони від зовнішньої або від внутрішньої торгівлі людьми. Основними шляхами звільнення дітей, які потерпіли від зовнішньої торгівлі людьми, є втеча, арешт і депортація з країни, від внутрішньої торгівлі людьми, - це рішення самої дитини поїхати та прийняття босом цього рішення.
Боротьба з торгівлею людьми на національному та міжнародному рівні.
Сучасним міжнародно-правовим документом щодо протидії торгівлі людьми є Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо ОБЕРЕЖНО: ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ
30 липня у ЗДО №3 «Теремок» були проведені профілактичні заходи «ОБЕРЕЖНО: ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ»
Сьогодні цілий день запланований в рамках безпеки життєдіяльності. З дітьми старшого віку вихователі провели інтегровані заняття: «Обережно:незнайомці», з дітьми молодшого віку проведене заняття «Свої та чужі», обіграні моделювання ситуацій «Чужий дзвонить в двері», проведені спостереження за незнайомими перехожими біля дитячого садка.
А для вихователів проведена профілактична година «Людина не товар!». А батькам роздані буклети з інформацією з даної проблеми, та телефонами служб, куди можна звернутись в разі виникнення небезпеки.
У цьому нам допоміг Центр соціальних служб для дітей, сім”ї та молоді Ковельської міської ради, зокрема директор Інна Третяк. Вихователь-методист ЗДО №3 Олена Грицюк відвідала захід, якій Інна Третяк проводила в центрі міста спільно з Ковельською поліцією та центром безоплатної вторинної правової допомоги.
Далі ви можете ознайомитись з матеріалам, які ми використовували для організації заходів.
Щороку, починаючи з 2014 року, 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення поінформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.
Україна є країною походження, транзиту і призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми.
Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення МОМ, понад 110 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну одним з найбільших "постачальників" підневільної робочої сили в Європі.
Програма протидії торгівлі людьми МОМ в Україні розпочаласвою роботу в 1998 році на основі стратегії, спрямованої на допомогу Уряду України та громадськості у зусиллях протидії торгівлі людьми та забезпечення доступу до допомоги та правосуддя для постраждалих. МОМ застосовує системний підхід до вирішення проблеми торгівлі людьми та проводить роботу у чотирьох взаємопов’язаних напрямах.
Поняття «торгівля людьми» складається з трьох основних груп елементів:
· а) злочинні дії – вербування, перевезення, передача, приховування або одержання людей;
· в) способи впливу – погроза силою або її застосування, інші форми примусу, викрадення, обман, шахрайство, зловживання владою чи уразливим станом, підкуп особи, яка контролює іншу особу;
· с) ціль – експлуатація. Отже, злочин «торгівля людьми» становить комбінацію будь-якої із злочинних дій (а), будь-якого із способів впливу (в) і цілі експлуатації (с).
Вирізняють внутрішню торгівлю людьми, що відбувається в межах однієї країни, та зовнішню – з переміщенням через державний кордон. Під час розгляду зовнішньої торгівлі людьми до уваги беруть країни походження (ті, з яких вивозять осіб), країни транзиту (ті, через яких здійснюється переміщення осіб) та країни призначення (ті, в яких відбувається експлуатація особи) торгівлі.
Серед причин, пов'язаних з «людським фактором»:
· ! складні стосунки в сім’ї (відсутність або недостатність батьківської опіки над дітьми, девіантна поведінка батьків – вживання алкоголю, наркотиків або кримінальна діяльність, насильство в сім’ї, авторитарна поведінка батьків, що провокує протест, жорстоке поводження, очікування фінансової допомоги від одного з членів сім’ї, порушення емоційних контактів між членами родини);
· ! низький рівень освіти, слабкі професійні навички;
· ! психологічні та поведінкові (несформованість позитивного образу «Я», зависока або занизька самооцінка, відсутність системи цінностей, амбіційність, бажання зробити запаморочливу кар'єру, швидко без зайвих зусиль заробити великі гроші, жага до «красивого життя», надмірна схильність до ризикованої поведінки, зайва довірливість);
· ! особливості психофізіологічного та соціального розвитку сучасних підлітків (підвищена пізнавальна активність, жага до подорожування, пізнання нового, незнайомого, екстремального; пришвидшене дорослішання, примірювання на себе стереотипів дорослої поведінки; бажання бути матеріально незалежними від батьків);
· ! інформаційні (поверхові уявлення про легкість життя в західних країнах, необізнаність щодо існування проблеми, реклама сексу тощо).
Аналізуючи причини торгівлі людьми, можна переконатися, що «в основі проблеми лежить широкий спектр взаємопов’язаних факторів. Такі фактори, як бідність, дискримінація за статевою ознакою або відсутність можливостей для працевлаштування, узяті окремо, зовсімне обов’язково стають причиною торгівлі людьми; підвищений ризик для окремих категорій громадян статижертвами торгівлі людьми зумовлює, найімовірніше, комбінація багатьох факторів.
Нормативні-правові документи щодо протидії торгівлі людьми в Україні
1 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"
2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми"
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року"
4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року”
5. Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми
Попередження та запобігання
Держава та громадські організації приділяє особливу увагу запобіганню торгівлі людьми у співпраці з державними установами в галузі соціальної політики та освіти, правоохоронними органами, іншими міжнародними організаціями, а також мережею організацій громадянського суспільства по всій території України. Робота спрямована на населення в цілому, окремі групи ризику, молодь, невстановлених постраждалих, а також державних і неурядових спеціалістів, які могли бути в контакті з (потенційним) постраждалими за допомогою цілеспрямованих інформаційних кампаній, Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми і консультації мігрантів (на яку надійшло близько 80000 запитів з 2006 року), правозахисних тренінгів, розробки навчальних матеріалів для середньої загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладів та інших різноманітних інноваційних методів.
**********************************
************переглянули фільм ************
****************************************
***********************************
Захист та реінтеграція
- В Україні громадські організації почали надавати допомогу українцям, які постраждали від торгівлі людьми, у 2000 році. По всій території Україні, за період з січня 2000 року до квітня 2011 року громадські організації надали комплексну допомогу з реінтеграції більш ніж 7500 постраждалим від торгівлі людьми, яка, залежно від індивідуальних потреб кожного бенефіціара, включала юридичні консультації та його представництво у кримінальному та цивільному суді; медичну та психологічну допомогу, забезпечення притулку, професійну підготовку, програми надання невеликих грантів для підтримки тих постраждалих від торгівлі людьми, які прагнуть започаткувати власний бізнес, та інші форми допомоги. З 2002 року працює Медичний реабілітаційний центр у м.Києві, єдиний у своєму роді в Україні, де повне медичне обслуговування та психологічна допомога надаються безкоштовно на безпечній та конфіденційній основі. З 2002 по 2010рік, понад 1700 постраждалих скористалися послугами Центру.
- Серед основних досягнень – виявлення та реінтеграція більш ніж 7500 постраждалих від торгівлі людьми, зокрема лікування 1700 постраждалих від торгівлі людьми у Реабілітаційному центрі, в результаті чого понад 90% постраждалих успішно влаштувалися на роботу, стали підприємцями або зараховані до навчального закладу. Крім того, більш ніж 210 постраждалих від торгівлі людьми скористалися Програмою з розвитку мікропідприємств, в рамках якої було створено 157 малих підприємств і близько 300 нових робочих місць.
- На сьогодні в Україні створено нормативно-правові засади з метою ефективної протидії торгівлі людьми в Україні та захисту постраждалих, надання статусу потерпілих.
Причини відїзду за кордон?
Дані досліджень, експертні оцінки, інтерв'ю з жінками показують, що на першому місці серед причин, які вимушують їх до виїзду за кордон, є складний економічний стан, практична неможливість отримати гідну роботу в Україні. Вони погоджуються на роботу, яка не відповідає рівню їх освіти і кваліфікації. Зростає кількість сімей, де жінка - головна годувальниця.
За даними ООН, щорічно близько 4 мільйонів чоловік відправляються за кордон на заробітки.
Дослідження, які проводилися в Україні Міжнародною організацією по міграції, показали, що виїжджають в основному жінки 15- 29 років з середньою неповною освітою або професійною освітою, в основному з невеликих міст України. Хоча відомі випадки і про неповнолітніх, і навіть 50-річних.
Що є основними елементами в акті торгівлі?
- насильство
- боргова кабала
- експлуатація ради корисливої мети, для якої обман, насильство або боргова кабала застосовуються.
Використовуючи складну економічну ситуацію в країні, високий рівень безробіття і правову недосконалість захисту громадян молодої держави, нечисті на руки ділки організували кримінальний бізнес - запрошення українців на роботу за кордон, де вони опиняються в жорсткій експлуатації, заробляючи мізерні гроші собі і тисячі для організаторів цього бізнесу. Жінок експлуатують як домогосподарок, шваль і так далі Але, окрім звичайної експлуатації, жінки стикаються ще з однієїю формою - примусовою проституцією.
Торгівля людьми по прибутковості займає третє місце після торгівлі зброєю і наркотиками. У всьому світі щорічно купується і продається близько 1 мільйона жінок.
Шляхи повернення додому?
Існує три шляхи повернення з рабства: подзвонити додому, в посольство або консульство, або в організацію «Ла Жнива».
У 1997 році на території України був створений Міжнародний правозахисний центр «Ла Страда» в перекладі з італійського - «дорога». Ця організація допомагає повернутися на батьківщину тим, хто потрапив в біду. З 1 листопада 2002 року Міжнародний центр «Ла Страда - Україна» упровадив загальнонаціональну «гарячу лінію» в цілях запобігання торгівлі людьми. Всі, хто по яких-небудь причинах їде за кордон, може отримати достовірну інформацію кваліфікованих фахівців по телефону 8-800-500-22-50. Всі дзвінки по Україні безкоштовні.
Форми торгівлі дітьми
Діти можуть продаватися за межі країни, а можуть переміщуватись у межах країни. Продаж у межах країни - менш поширене явище, ніж продаж за кордон. Але якщо таке трапляється, то це, як правило, переміщення із сільської місцевості до промислових міст або міст туристичного спрямування чи місць поблизу великих будівництв, зупинок вантажівок, портів та військових баз.
Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях –– це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності та подальша експлуатація (примушування до заняття проституцією, використання у порнобізнесі, залучення у злочинну діяльність тощо)).
За оцінками ООН близько 1 млн. дітей у світі починають свій шлях на міжнародному ринку сексуальних послуг. Організована злочинність займається цим бізнесом через його прибутковість і практично безкарність.
Останнім часом прослідковується така тенденція: вік дітей, що стають жертвами торгівлі людьми і використовуються в порнобізнесі, постійно зменшується. Дитяча порнографія омолоджується, стає все більш жорстокою і витонченою. Часто зустрічаються випадки і сцени сексуального характеру і насильства з дітьми 3-5-річного віку, а іноді і над немовлятами. Найчастіше торгівля дітьми здійснюється з метою подальшого їх залучення і використання у виробництві порнографічних матеріалів.
Як правило, дитяча порнографія виготовляється для жителів індустріально розвинутих країн ( Нідерланди, Бельгія, Австрія, Німеччина, Швейцарія, США, Італія, Ізраїль, Греція, Туреччина ), а об’єктами сексуального домагання стають діти з країн, що характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку ( Китай, Таїланд, Росія, Україна, країни Балтії та Східної Європи ). У мережі Інтернет розповсюджується до 75% усієї дитячої порнопродукції.
Також дітей, особливо викрадених, використовують як донорів для трансплантації тканин і органів тощо.
За деякими даними продаж немовлят іноземцям –– справа надзвичайно прибуткова, кожна дитина обходилась іноземцям від 20 до 50 тис. доларів США (враховуючи “заробітну плату” всіх учасників).
Захист дітей.
Конвенція ООН про права дитини визначає дитину як особу "віком до 18 років чи старшу відповідно до закону, прийнятого в країні". Згідно із цією Конвенцією, яку підписала 191 держава світу і яка набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року, кожна дитина має право на захист від усіх видів економічної та сексуальної експлуатації, насилля (статті 19,32,34,35 та 36). Усі держави повинні захищати дітей від будь-яких форм експлуатації і розбещення, торгівлі та контрабанди їх у будь-яких цілях і в будь-якій формі. Важливим кроком стала ратифікація Українською державою у жовтні 2000 року Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 182 "Про найгірші форми дитячої праці". Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії був ратифікований Україною у квітні 2003 року.
Діти, що потерпіли від торгівлі людьми, у більшості випадків позбавлені свободи пересування, можливості спілкуватися з іншими й контактів із близькими. Шляхи звільнення дітей відрізняються залежно від того, потерпіли вони від зовнішньої або від внутрішньої торгівлі людьми. Основними шляхами звільнення дітей, які потерпіли від зовнішньої торгівлі людьми, є втеча, арешт і депортація з країни, від внутрішньої торгівлі людьми, - це рішення самої дитини поїхати та прийняття босом цього рішення.
Боротьба з торгівлею людьми на національному та міжнародному рівні.
Сучасним міжнародно-правовим документом щодо протидії торгівлі людьми є Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює її. У грудні 2000 року в м. Палермо (Італія) Україна, спільно з іншими 124 країнами світу, підписала ці міжнародні документи і ратифікувала 4 лютого 2004 року на сесії Верховної Ради України.
У квітні 2001 року Верховна Рада України приймає новий Кримінальний Кодекс України, який набув чинності з 1 вересня 2001 року, до складу якого увійшла стаття 149 “Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”.
У 1999 році створено Координаційну Раду по боротьбі з торгівлею жінками та дітьми при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
У 2000 році в структурі Департаменту карного розшуку МВС України та в обласних управліннях внутрішніх справ створено спеціалізовані підрозділи по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.
Указом Президента України від 18.02.2002 року №143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” визначено, що боротьба з торгівлею людьми є одним із пріоритетних напрямків діяльності правоохоронних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року №410 затверджено Державну програму протидії торгівлі людьми на період до 2010 р.
З метою ефективного попередження торгівлі людьми в Україні успішно діють ряд міжнародних організацій та мережа громадських об”єднань.
жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює її. У грудні 2000 року в м. Палермо (Італія) Україна, спільно з іншими 124 країнами світу, підписала ці міжнародні документи і ратифікувала 4 лютого 2004 року на сесії Верховної Ради України.
У квітні 2001 року Верховна Рада України приймає новий Кримінальний Кодекс України, який набув чинності з 1 вересня 2001 року, до складу якого увійшла стаття 149 “Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”.
У 1999 році створено Координаційну Раду по боротьбі з торгівлею жінками та дітьми при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
У 2000 році в структурі Департаменту карного розшуку МВС України та в обласних управліннях внутрішніх справ створено спеціалізовані підрозділи по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.
Указом Президента України від 18.02.2002 року №143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” визначено, що боротьба з торгівлею людьми є одним із пріоритетних напрямків діяльності правоохоронних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року №410 затверджено Державну програму протидії торгівлі людьми на період до 2010 р.
З метою ефективного попередження торгівлі людьми в Україні успішно діють ряд міжнародних організацій та мережа громадських об”єднань.